|
so:text
|
7. Ми з вами цього доб’ємось, якщо ми будемо робити. Нас усіх як одного природа помилує. Ми так умирати не станемо. Ватажок у нас є Паршек, віха всьому цьому. Паршек низько всім кланяється, просить нас усіх за це діло братись, і робити в природі без кінця й краю. Тоді ми вмирати не будемо, життя те, котре було, воно вернеться назад. Отець із сином, вони капризно до природи зі своїм ділом поставились, один проти одного озброїлись для того, щоб убити. А Паршек, він їм на зміну еволюційним прийшов у люди, увів дух. Він нам усім приніс нове небувале. Так жити, як жив отець із сином, ми не будемо. Земля нам не буде таким джерелом. Ми орати перестанемо, сіяти зерно ми не будемо. Усі потреби з колії підуть. Ми з вами будемо природні в житті люди. Уся техніка, штучне й хімія нам не треба буде. (uk) |
