|
so:text
|
Людська природа влаштована таким чином, що ми вчимося набагато більше коли страждаємо, а не коли у нас все просто. І це не означає що я раджу вам страждати або щось у цьому дусі. Зовсім ні. Але мені дуже хотілося б щоб люди зрозуміли наступне: ви завжди можете піднятися, воно того варте щоб починати все з нуля один раз, або тисячі разів, до тих пір поки ви живі. І це найважливіший урок життя. Іншими словами, ви не програли до тих пір, поки продовжуєте боротьбу. А програєте ви тоді, коли перестаєте мріяти. Боротися, мріяти, бути тут на землі, стоячи обличчям до обличчя реальності. Ось що надає сенс існуванню того життя яке ми проживаємо. Не можна прожити життя з образою у серці. І не можна жити ходячи колами. Та біль яку я пізнав у своєму житті ніколи не буде залікована. Ніхто не забере її назад. Ви маєте навчитися приймати свої шрами і продовжувати рухатися з ними у майбутнє. Якщо я витрачу час на зализування ран, я не просунуся вперед. Я дивлюся на життя, як на дорогу яка чекає мене попереду. Завтрашній день — ось що має значення. А люди говорять, навіть кричать... так прийнято говорити: ти маєш пам'ятати своє минуле або ти будеш приречений повторювати його. Я добре знаю людей! Єдина тварина, яка 20 разів спіткнеться об один і той же камінь. Кожне покоління вчиться на своєму досвіді, не на чужому досвіді. Я не ідеалізую людство. Що я можу навчитися на чужому досвіді? Ми вчимося тільки на тому, через що пройшли самостійно. Ось якось так я все це бачу. Так я бачу життя. І мені немає з ким зводити рахунки. (uk) |
