|
so:text
|
23. Нема ніякого в природі такого захисту, крім мене однієї та мого вибраного в людей сина Порфирія, котрого люди назвали Паршек. За його любов до мене я йому вірю й поможу в усьому всюди. Що він попросить, те йому дам через любов його. Просіть його ви всі. Він правильно між мною й вами робить, війни він не хоче, а щоб ми, усі земні люди, дали своє слово, щоб між собою, людьми, не воювати. Діло – за ним, він до мене звернеться, попросить мене, а я це зроблю. Люди ображені йому, як Богу, вірять індивідуально, а отримують реально. А коли просьба спільна надійде до Паршека, він зробить все в людях. (uk) |
