|
so:text
|
У нашій країні буквально протягом цілого року ми взагалі нічого не чули, крім Анджели Девіс. У нас були вуха набиті Анджелою Девіс. Маленьким дітям у школі сказали підписувати петиції на захист Анджели Девіс. Хоча їй було не надто складно провести час у в'язницях цієї країни, вона прийшла оздоровлятися на радянських курортах. Деякі радянські дисиденти, але, що більш важливо, група чеських дисидентів — звернулися до неї із закликом: «Товаришко Девіс, ви були у в'язниці. Ви знаєте, як неприємно сидіти у в’язниці, особливо коли вважаєш себе невинним. Зараз у вас такий великий авторитет. Чи можете ви допомогти нашим чеським в'язням? Чи можете ви заступитися за тих людей у Чехословаччині, яких переслідує держава?» Анжела Девіс відповіла: «Вони заслуговують на те, що отримують. Нехай вони залишаться у в'язниці». Це обличчя комунізму. Це серце комунізму для вас. (uk) |
