|
so:text
|
Дитинство, дорослішання, поступове пізнавання життя — це довгий, важкий, складний і небезпечний шлях до правди, це вистраждане пізнання себе і навколишнього світу, це болісні пошуки істини, це емоції, переживання, почуття. Дорослішання, правда, боротьба, дружба, страждання, взаємодопомога, надія, любов, мрії — все це виявляється зайвим, коли прагнеш абсолютної влади, коли хочеш стати всесильним. Якщо ти мрієш, значить, віриш у казку, а, отже, можеш бути потенційно слабким. Коли ти маєш казку в душі, ти приречений все життя відчувати радість і мріяти, ти вмієш любити, вмієш прощати, вмієш довіряти і довірятись. Ти володієш небаченою силою! Але це сила добра. А добро не може бути абсолютною владою. Добро і влада взагалі несумісні. Хто прагне влади, змушений назавжди попрощатися з добром. Там, де є влада, казка неприпустима. (uk) |
