|
so:text
|
Надія і віра — це руйнівники нашого єства, якщо воно взагалі є. Людина повинна стати обезнадієною, обезвіреною — лише так вона зможе вижити, якщо це їй потрібно, звичайно. А віра, надія — всі ці туманні й розпливчасті поняття — лише даремно роз'ятрюють душу, роблять її м'якою, незахищеною, вразливою. Це підкошує людину, повільно вбиває, зживає зі світу, хоча вона ще довго могла б триматися, якщо б не ці оманливі дурниці. Віра! Надія! Хто цей жорстокий кат, котрий їх вигадав? Навіщо давати людині те, чого, насправді, ніколи не буде? Хіба це не знущання, не тортури? (uk) |
