|
so:text
|
Молоді геї із Алтуни та Міннесоти, що вже відкрилися, чують тепер по телевізору Аніту Браєнт та її розповіді. Вони повинні дивитися вперед лише з єдиним почуттям — почуттям надії. І ви повинні дати їм надію. Надію на найкращий світ, надію на найкраще завтра, надію на найкраще місце, куди можна поїхати, якщо тиск у них вдома стане нестерпним. Надію, що все буде гаразд. Без надії не лише геї, але і афроамериканці, і старі, і інваліди, ми, усі ми здамося. І коли ви допомагаєте тому, щоб більше геїв стали обраними до центрального комітету або інших органів влади, це дає зелене світло усім, хто почуває себе безправним, зелене світло, дає можливість рухатися вперед. Це дає надію усій нації, тому що, якщо гомосексуал зумів цього добитися, це означає, що двері відчинені для всіх. (uk) |
