|
so:text
|
Я дійсно козацький отаман Балтського краю і цим пишаюсь. На протязі віків нас били, а ми не бились, нас гнули, а ми не гнулись, нас ламали, а ми не ламались, нас саджали на палі - і палі ламались від нашої нескореності. Нас знищували голодом, а ми живемо в наших дітях і онуках. Ми були, ми є і ми будемо. У березні 2014 року мої козаки їздили на кордон з Молдовою, палили вогнища й охороняли кордони України. Їздили без зброї, зі звичайними кийками. Пишаюсь ними. Не є той Українцем, який боїться загинути за Україну". - Сергій Мартинюк, книга "Народжені перемагати", стор.14, Видавництво "Український пріоритет", Київ, 2018, ISBN 978-617-7398-95-9 (uk) |
